^Вверх

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5


МЕНЮ САЙТУ

15 лютого 2018 року в опорному закладі Прислуцький НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» проведено виховний захід щодо відзначення 29-ї річниці виведення радянських військ із Афганістану.

Проникливою, хвилюючою стала зустріч учнів школи з колишніми воїнами-афганцями, учасниками бойових дій. З гордістю і водночас зі смутком в очах прийшли на зустріч з учнями  воїни-афганці, наші земляки, які далеко від рідної землі виконували свій інтернаціональний обов’язок. Ми готувалися зустріти цих відважних людей, груди яких прикрашають бойові ордени та медалі: підготували книжкову виставку «Афганістан – моя кривава рана», конкурс малюнків «Війна очима дітей», в класах проведені тематичні бесіди.

1

Розпочала зустріч педагог-організатор закладу Савчук Тетяна Іванівна словами, яка нагадала про те, що 29 років тому, 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму-Дар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав. Що ми знаємо про афганську війну? Учні 10-А класу розповіли про те,що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. З дитячих вуст лунали поезії про Афганістан, розповіді про воїнів-інтернаціоналістів. Діти наголосили, що 160 тисячам наших земляків судилося пройти афганське випробування. 3383 з них повернулися додому у цинкових трунах, 12000 залишились інвалідами, понад 100000 живуть з невиліковними хворобами, 86 українських юнаків у полоні.

Присутні вшанували пам'ять усіх загиблих хвилиною мовчання.

Цікавими спогадами поділився воїн-афганець Гурин Микола Володимирович. Він розповів учням про свої військові будні, в яких було все: і кров, і сльози, і справжня дружба, і товариська підтримка. Саме такі хлопці до останнього подиху виконували свій військовий обов’язок, доводячи, що слово патріотизм – це не просто гасла, це дійсна любов і відданість Вітчизні. А також порадив нам, школярам, вчитися, загартовувати себе фізично та морально, бути готовими в житті до будь-яких  випробувань.

2

Звучали пісні про Афган, які супроводжувалися відео та презентаціями. А ми, діти, подумки йшли дорогами війни, захоплюючись мужністю і вірністю, взаємопідтримкою та взаємодопомогою. Нікого не залишила байдужим ця зустріч. Безліч питань, побажань лунали з вуст моїх шкільних друзів. На знак вдячності ми подарували подарунки.

Були покладені квіти до меморіальної дошки Жабчику Миколі Петровичу та на могили воїнам –афганцям.

4

5

Тож маємо надію, що шкільні виховні заходи посіють в душі школярів зерна поваги до славних земляків, виховають в нас повагу до старшого покоління, цінність людського життя, а разом з тим зійдуть і перші паростки шани та любові до рідної землі, що й називаються патріотизмом. 

3

Додати коментар

Автору некоректних коментарів доступ до сайту буде заблокований.


Захисний код
Оновити

КАЛЕНДАР НОВИН

Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Українське ділове мовлення. Календар свят

ПОГОДА