В історії України Голодомор - це невигойна рана. В пам'яті українців та інших націй Голодомор 1932-1933 рр. назавжди залишиться однією з найстрашніших сторінок минулого, яка сприймається не на рівні емоцій. Живі свідки тієї чорної пори відходять від нас у небуття. Але завдяки їхнім розповідям про ті часи, ми сторінка за сторінкою напишемо історію про Голодомор 1932-1933 рр. на нашій землі. Дізнаємося імена тих, кого забрав у небуття невпинний час. Закарбуємо в пам'яті слова правди про те, що замовчувалось роками. Ви повинні це прочитати, Ви зобов'язані про це розповісти своїм дітям і дітям своїх дітей.

Вони повинні знати про цей жах. Згадаймо шевченківське "Серце болить, а розказувать треба: Нехай бачать сини і онуки".

26 листопада у нашому закладі пройшов загальношкільний захід «Схилімо голови в скорботі», в ході якого було переглянуто фото- та відео- документи про страшні лихоліття голодомору. Також запалено свічки пам’яті, хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодоморів. У знак вічної пам’яті жертв голодомору учням та вчителям нашої школи запропоновано взяти участь у всеукраїнській акції «Запали свічку пам’яті» 27 листопада о 16.00. Хай кожен з вас запалить свічку пам’яті, в знак вшанування невинно замученого голодом українського народу.

Хай світло від свічки у небо летить

Хоча б одну душу зігріє в цю мить

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла.